Владика Венедикт Алексійчук пропонує поринути в роздуми над Христологією старця Олександра Кіляра із Святоуспенської Унівської Лаври.
Лише в теперішню мить можемо бути з Богом
«Жити тут і тепер. Чистота серця досягається переживанням моменту за моментом, що дає можливість розкрити Бога в кожному моменті. Іншими словами, приймати Бога в кожному моменті, а все інше залишити Богові. Тільки Дух Божий може здійснити це у вас.
Живучи у дусі, майбутнє, минуле та людське теперішнє зникає в безконечності ― залишається тільки Бог, якого пізнаємо в кожному моменті, не турбуючись про минуле, теперішнє чи майбутнє. Особа живе від моменту ― до моменту. А Бог майбутнього є такий самий, яким є сьогодні. Чому думати, чому хвилюватися про завтра, що будеш їсти чи пити, чи у що зодягнетеся, чи про будь-що інше, як навчав Ісус. Турбуйся про сьогодні. В іншому випадку твоє хвилювання створить переживання, а через нього ти не зустрінеш Бога».
Подивімося на наше життя, ми не живемо тут і тепер, ми живемо або в минулому, де щось сталося, і це детермінує нас на сьогодні. Або живемо у майбутньому, думаючи, як це буде. Узагальнюючи, можемо сказати, що старші покоління живуть у минулому. Вони люблять розказувати, як колись було, завжди ідеалізуючи минуле. Молоде покоління часто живе майбутньому, ідеалізуючи його…
Та проблема в тому, що ми не живемо тут і тепер. Бо лише в цю мить ми можемо зустрічатися з Богом. Ми не можемо зустрітися з Ним у минулому, бо минулого вже не існує, не можемо зустрітися з Господом у майбутньому, бо майбутнього ще не існує. А лише в теперішню мить можемо бути з Богом. А коли ми з Ним, то нам відкривається все. Тому пробуймо щораз більше жити в теперішньому, бо ця мить нам не тільки дає можливість зустрітися з Богом, а й з людиною. Цінуймо кожну мить життя. Цінуймо кожну людину, яку в цю мить нашого життя нам дає Господь. Жодна людина не є випадковою.
Наші переживання показують недовіру до Бога
«Зустрітися з Ним сьогодні, завтра Він буде таким, як і сьогодні. То чому не почекати до завтра, на завтрашні турботи, щоб не втратити зв’язку з Богом, який надає кожний момент. Думаючи про завтра сьогодні, ти входиш у світський час, земний час. Крім того Він знає твої потреби, будь із Ним сьогодні…»
Завтра Він буде такий, як сьогодні. Тому, коли Бог дав мені щось у минулому, то цей самий Бог дасть мені й у цю мить. Він знає наші потреби. А так виглядає, що ми не довіряємо Господеві, хоча кажемо, що віримо. Ми переживаємо, ми клопочемося, ми турбуємося… Тому будь-яка турбота, будь-який клопіт, як навчав старець, не є від Бога. Ми лише емоційно це переживаємо, нічого не можучи зробити.
Живи від моменту ― до моменту та довіряй Богові
«Тільки погани, які матеріалізовані духом і розумом, думають про завтра, оскільки покладають свої сподівання на дочасні речі. Вони турбуються про матеріальні можливості, які можуть порушити їхню безпеку. Тож переживають, щоб цього не сталося. Тому думають сьогодні про завтра. Однак ти живи від моменту ― до моменту та довіряй Богові. Глянь на пташок у небі: вони не працюють і не шиють, але мають їжі з надміру. А ти є цінніший, ніж вони для Бога. Чи Він не подбає про тебе, якщо довіряєш Йому?»
Тут важлива довіра. Виключити себе зі свого стилю життя, свого страху, своїх думок. Бо ти з Богом сьогодні, бо ти з Богом завтра і післязавтра. Я не можу бути з Богом, думаючи про завтра чи післязавтра. Тому не турбуймося. Бо коли ми довіряємо Богові, Він не може посоромити нашу довіру. І це ми бачимо дуже добре нас сторінках Євангелія. Довкола Ісуса ходили тисячі людей, але одиниці зцілювалися, бо одиниці довіряли.
Бог діяв і діє в історії людства так само, як в часи Старого завіту, Нового завіту, і в житті кожного з нас. Та ми мажмо Йому довіряти. Погляньмо на наше життя, які різноманітні страхи і переживання є в кожному з нас. Ми завжди про щось переживаємо. А це показує, що ми недовіряємо Богові.
Хвилювання забирає радість життя
«Чи Земля не є Його творінням, чи підніжком ніг Його? А якщо ти довіряєш Йому, живи Його духом. Як ти не є Його продовженням, Його сином, чи ви, грішниками бувши, не нагодуєте своїх дітей, як ви й насправді робите? А Бог, який є цілковитою любов’ю чи не нагодує, чи не подбає про своїх дітей? Не турбуйся про завтра чи спогадами про вчора. Будь чистий в Ньому в кожний момент. Живі від моменту ― до моменту. Без думок і хвилювань, які завжди причиняють біль, принісши тобі безліч неспокійних думок, що створюють неправдиву дійсність і марні турботи».
Ми завжди хвилюємось. Ми маємо неспокої. Це забирає радість життя і вибиває нас із ритму життя. Ми ніколи не живемо реально, а якимись переживаннями і клопотами. Щось інше задає нам стиль життя. У Бозі немає переживань. Маємо жити в цю хвилю, яку нам Бог дав, бо не знаємо, яким буде наступний момент нашого життя.
Коли ми є з Богом, то цілком по-іншому сприймаємо все
«Будь постійно з довірою поєднаний із Його люблячим Духом. Тоді будеш сином Його Духу, а не як погани ― сини світу земного часу. Знай це. Перебувай у своїх діях, думках, словах у Святому Дусі. Ти не повинен творити, перебувати думками в турботах і розсіяннях, оскільки чим вони є, як не плодом твоєї відмінності від Духу Божого, в якому немає ні хвилюванні, ні турботи».
Коли ми живемо в Бозі, то не маємо переживань, адже це ні на що не впливає. Це дуже добре видно в постатях святих.
Святий Іван Золотоустий казав своїм мученикам: «Відішлете мене на заслання ― там Бог. Посадите мене до в’язниці ― там є Бог. Відберете мені життя, велику ласку зробите, бо давно хочу бути з Богом».
Тому всі хвилювання, переживання, турботи є на людському рівні. Думаю, що кожен із нас це досвідчив, пережив, коли ми є в Дусі, коли глибоко помолилися, коли усвідомлено приступили до Євхаристії. Бачимо, як все змінюється, хоча насправді, змінюємося лише ми, тому по-іншому бачимо світ. Коли ми є з Богом, то цілком по-іншому сприймаємо все. І цей досвід ми маємо.
Коли ми без Бога грішимо, то бачимо, як все летить шкереберть. Тому найперше шукаймо Господа, живімо в Його Дусі і Бог навчить нас, як жити. Живімо від моменту ― до моменту.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
